Лора Кочубей – домосідка. Вона не любить відряджень, тож не збиралася затримуватися у Чернігові. Розбереться із проблемною нерухомістю швидко, гадала вона. Але все пішло не так після раптової смерті конкурента. Тіло молодого юриста знайшли перед розбитим дзеркалом. Старий будинок, за який ведеться суперечка, сто років тому став місцем страшного злочину. З тих пір побутує легенда: варто комусь зайти в будинок, як там пробуджуються демони. Порушник спокою бачить їх у дзеркалі, серце від побаченого зупиняється. Лора не вірить у страшну казку, аж поки кожен наступний день не приносить новий труп. Колишній слідчій треба розгадати загадку: це жертви моторошного прокляття чи хтось почав смертельне полювання…
Лора Кочубей їде до Житомира, щоб залагодити дрібну проблемку, яку створив охоронець банку Вадим. Його дружина Зоя переконана: колишня свекруха, Віра Домонтович, його зурочила. Декілька років тому Віра скоїла злочин і сіла до в’язниці. Поки жінка відбувала покарання, її син – перший Зоїн чоловік – трагічно загинув. І коли Віра вийшла на волю, пішли чутки: вона мститься кожному, кого вважає винним у смерті сина. Її лихе око прирікає на загибель. Усе це попервах видається маячнею, та під час першої і єдиної зустрічі Віра Домонтович устигла кинути своїм лихим оком і на Лору Кочубей…
Грудень 1913 року, Харківська губернія. Платона Чечеля запрошують гостем на приватну новорічну вечірку. Вигнанець випадково опиняється в колі впливових харків’ян. Тіло одного з гостей знаходять одразу після балу-маскараду. Особняк занесено снігом, гості відрізані від світу. Втекти нема куди — а полювання на гостей триває. Кажуть, що всіх тероризує перевертень. І лише Чечель може кинути вбивці виклик. Та раптом підозрює: перевертень — серед гостей…